Плеврит — це запалення листків плеври – сполучнотканинної оболонки, що покриває легені та стінки грудної клітки.
Між плевральними листками розташована заповнена приблизно 10 мл ексудату щілина, що називається плевральною порожниною. Рідина в плевральній порожнині виконує роль мастила, що перешкоджає зайвому тертю при зміні об’єму та форми легень при дихальних рухах.
Плеврит буває двох типів:
- ексудативний плеврит — характерною особливістю порушення є накопичення в плевральній порожнині надлишку ексудату;
- сухий плеврит — потовщення плевральних листків, поява на них відкладень фібрину.
Одне з найпоширеніших ускладнень онкопатологій – перший тип плевриту.
Ексудативний плеврит: причини розвитку в онкохворих
Запаленню плеври сприяють різні фактори: пневмонія, серцеві патології та ін. При протіканні онкологічного процесу головною причиною є проникнення злоякісних клітин (метастазів) безпосередньо в плевру та грудні лімфовузли. В результаті метастазування порушується лімфовідтікання, підвищується проникність стінок капілярних судин і в плевральній порожнині накопичується ексудат.
ЕКСУДАТИВНИЙ ПЛЕВРИТ: СИМПТОМИ
Надлишок ексудату викликає здавлювання легені, не дозволяючи йому нормально розправлятися. На початку плевриту пацієнт відчуває:
- труднощі при глибокому вдиху;
- погіршення загального стану, слабкість;
- сухий, у деяких випадках злегка вологий кашель.
При прогресуванні захворювання посилюється задишка, з’являється відчуття тяжкості у ураженій частині грудної клітки. У разі одностороннього плевриту, лежачи, пацієнт вважає за краще повернутися на хвору сторону, оскільки в такому положенні здоровій легені простіше функціонувати. Крім того, спостерігаються:
- збліднення шкірних покривів;
- при великій кількості рідини, що накопичилася, відбувається порушення крововідтоку з шийних венозних судин, що зовні проявляється їх набуханням;
- обмеження рухів ураженої частини грудини.
ЕКСУДАТИВНИЙ ПЛЕВРИТ: ДІАГНОСТИКА
Лікар докладно розпитує пацієнта про хворобливі симптоми, про те, як давно він скаржиться на погіршення самопочуття, чи відбуваються якісь зміни. Після цього проводиться огляд та аускультація хворого.
Обов’язковим діагностичним методом є рентгенографічне дослідження грудної клітки, в ході якого можливо встановити наявність плевриту, дати оцінку кількості рідини, що накопичилася, виявити метастази в плевральних оболонках і лімфовузлах.
Найбільш точним методом є пункція плеври, у ході якої в грудну клітку вводиться голка, з її допомогою виходить певна кількість плевральної рідини та проводиться її лабораторне дослідження.
До діагностичних методик також належать ультразвукове дослідження та КТ. При невизначеному діагнозі можливе призначення торакоскопії, коли дослідження проводиться за допомогою введеного в грудну клітину з відеокамерою спеціального приладу – торакоскопа. При необхідності торакоскопія поєднується з біопсією – одержанням зразка уражених тканин для подальшого мікроскопічного аналізу.
ЕКСУДАТИВНИЙ ПЛЕВРИТ: ЛІКУВАННЯ
При накопиченні досить великої кількості рідини проводиться її виведення – плевроцентез. Міжреберний простір у районі знаходження рідини знеболюється, після чого вводиться голка, через яку видаляється ексудат. У плевральну порожнину поміщається катетер з ємністю для збирання рідини і залишається там на тривалий час. Процедура плевроцентезу є симптоматичною терапією.
При лабораторному дослідженні виявлених в ексудаті злоякісних клітин визначається їхня чутливість до впливу хіміопрепаратів. У разі виявлення чутливості показано хіміотерапевтичне лікування, що допомагає вилікувати плеврит у більшої половини пацієнтів.
Якщо ракові клітини нечутливі до хіміотерапії, можливе проведення плевродезу – процедури склеювання плевральних листків, внаслідок чого зникає порожнина, в якій накопичується ексудат. Для цього застосовуються такі препарати:
- цитостатичні препарати, що зумовлюють загибель пухлинних клітин та склеювання плевральних листків (цисплатин, доксорубіцин, 5-фторурацил та інші);
- неспецифічні лікарські засоби, що викликають склероз (тетрациклінові антибіотики, тальк) — використовуються в окремих випадках, оскільки викликають сильну болючість;
- імунотерапевтичні препарати — сприяють склеюванню плевральних оболонок та знищенню злоякісних клітин. На сьогоднішній день є найпрогресивнішим методом лікування ексудативного плевриту у онкохворих, досягаючи більше 90% ефективності. Виявляє незначні побічні дії, які найчастіше проявляються гарячковим станом, що купується нестероїдними протизапальними. Для посилення дії імунопрепаратів перед введенням необхідно видалити максимальну кількість ексудату. Застосовуються такі засоби, як рекомбінантний інтерлейкін-2 та LAK-клітини.
ЗАПИСАТИСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ
ФАХІВЦІ, ЯКІ ЛІКУЮТЬ ПЛЕВРИТЬ
Відгуки не редагуються, але проходять перевірку модератором для захисту від недобросовісної реклами.
Дякуємо за розуміння!